DOI: http://doi.org/10.32437/IPSIProceedings.Issue-2019

Громада як ресурс психологічної реабілітації та соціального супроводу членів сімей загиблих учасників АТО.

Кальницька Катерина, Лазоренко Борис

ЧНТУ, Чернігів, Україна

ІСПП НАПН України, м. Київ, Україна

На сьогодні, зважаючи на воєнні події на Сході України, важливим завданням місцевих громад, громадських і державних організацій є надання реабілітаційної та соціально-психологічної допомоги постраждалим від військових дій, зокрема членам сімей загиблих. З грудня 2017 по березень 2018 спільними зусиллями громадських жіночих організацій м. Чернігова, кафедри організації соціально-психологічної допомоги населенню Чернігівського національного технологічного університету під керівництвом К. О. Кальницької та лабораторії соціальної психології особистості ІСПП НАПНУ під керівництвом Т М. Титаренко було проведено Школу соціально-психологічної допомоги (Школу). Учасниками Школи окрім ветеранів АТО, волонтерів та ВПО у переважній більшості були матері і дружини ветеранів АТО та загиблих воїнів. Серед навчально-практичних завдань для учасників Школи основними були: зменшення напруги посттравматичних станів (ПТС); поліпшення адаптивності, покращення якості життя за рахунок опрацювання комплексу реабілітаційних технологій, опанування навичок само-, взаємодопомоги, надання первинної психологічної допомоги рідним та колегам. Навчально-практична діяльність поєднувалася з науковим дослідженням. Психодіагностичні зрізи було проведено на початку, після завершення занять та через 3 - 4 місяці потому По завершенню роботи Школи було здійснено обробку отриманих результатів.

Метою даних тез є аналіз у форматі кейсового дослідження результатів, отриманих членами сімей загиблих учасників АТО, щодо опанування ними ПТС, відновлення адаптивності, набуття навичок психологічної само- та взаємодопомоги.

Теоретичними засадами проведення навчальних та практичних занять слугували концепція соціально-психологічної реабілітації особистості Т. М. Титаренко; суб'єктно-вчинковий підхід В. О. Татенка; парадоксальна інтенція В. Фанкла. До реабілітаційного комплексу технологій були включені тілесно-зорієнтовані, дихальні психотехнології та авторська методика парадоксальної трансформації негативних станів особистості у позитивний життєвий досвід Б. П. Лазоренка.

Одночасно з соціально-психологічною підтримкою сімей учасників АТО важлива роль в ході проведення занять Школи надавалась соціально-психологічному супроводу соціальної реадаптації внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Для всіх категорій учасників Школи застосовувалися технології індивідуальної та групової роботи, лайф коучінг, опрацювання та профілактика рецидивів травматичних реакцій. При цьому використовувались такі форми, як міні тренінги, домашні завдання, проведення груп взаємодопомоги.

Для визначення отриманих результатів використовувався дослідницький методичний комплекс, який складався із опитувальника «Перелік симптомів ПТСР» для української популяції (адаптація О. О. Хаустової, Л. Є. Трачук, В. Г. Безшейко); опитувальника «Адаптивність» А. Г. Маклакова і С. В. Чермянина; авторського опитувальника «Самооцінка зміни якості життя учасників Школи соціально-психологічної допомоги» К. О. Кальницької, Б. П. Лазоренка. Основними індикаторами ПТС визначено симптоми інтрузії (Симпт. інтрузії), симптоми уникнення (Симпт. уникн.), негативні думки і емоції (Негат. д. і ем.), надмірна реактивність (Надмір. реакт.). Величина показника вимірювалася у балах. Інтегральний показник 33 і більше балів свідчить про наявність симптоматики ПТС.

Згідно опитувальника «Адаптивність» індикаторами особистісного адаптивного потенціалу (ОАП) визначено стани поведінкової регуляції (Поведінк. регуляція), комунікативного потенціалу (Комунікат. потенціал.), моральної нормативності (Моральна норматив.). Згідно опитувальника показник ОАП вимірюються загальною сумою балів показників зазначених індикаторів. У залежності від узагальненої суми показника ОАП визначалась група високої, задовільної та низької адаптивності.

Із загального числа членів сімей загиблих учасників АТО ми виокремили три кейси жінок. На жаль, вони долучались до дослідження на різних його етапах, тому ми аналізуємо отримані результати згідно цих етапів.

Жінка А, 56 р., є матір’ю загиблого. Станом на 27.01.2018 за проведеним скринінгом мала низькі показники ПТС та досить високі показники індикаторів порушень адаптивності.

Жінка А

ПТС 27.01.2018

Симпт. інтрузії

Симпт. уникн.

Негат. д. і ем.

Надмір. реакт.

3

0

7

5

Інтегральна сума показників ПТС: 15

Адаптивність

27.01.2018

06.03.2018

Поведінк. регуляція

Комунікат. потенціал.

Моральна норматив.

Поведінк. регуляція

Комунікат. потенціал

Моральна норматив

28

7

7

31

8

6

Особистий адаптивний потенціал

42

45

Згідно другого опитування показник ОАП Жінки А незначно змінився проте залишився у зоні середніх значень групи зниженої адаптації. За результатами опитувальника якості життя по закінченню занять вона теж відмітила, що її фізичне і психологічне самопочуття за час занять не змінилось. Однак вона зазначила, що активно включалась у проживання власних станів у групових сесіях, виконувала домашні завдання із засвоєння навичок самодопомоги, внаслідок чого засвідчила, що зможе користуватись набутими навичками, а також можливо надавати психологічну допомогу своїм рідним, друзям та колегам. Вона висловила вдячність за надану допомогу та сподівання на подальшу співпрацю.

У жінки Б, дружини загиблого, 34 р., за проведеним скринінгом 27.01.18 на початку занять спостерігалась посттравматична симптоматика та високі показники ПТС, які по їх завершенню зменшились із 57 до 45 балів.

Жінка Б

27.01.2018

17.02.2018

ПТСР

Симпт. інтрузії

Симпт. уникн.

Негат. д. і ем.

Надмір. реактив.

Симпт інтрузії

Симпт. уникн.

Негат. д. і ем.

Надмір. реактив.

13

5

24

15

7

6

18

12

57

43

Адаптивність

17.02.2018

Поведінкова. регуляція

Комунікат. потенціал

Моральна нормативність.

53

11

7

Особистий адаптивний потенціал

71

За оцінкою ОАП станом на 27.01.18 на початку дослідження ОАП Жінка Б мала досить високий показник порушення адаптивності, за яким вона відноситься до групи зниженої адаптації. Проте за опитуванням змін якості життя під кінець занять помірно покращився фізичний і психологічний стан. Помірно покращились стосунки із членами родини, «дитина помітила, що я стала спокійнішою». Вона впевнено зазначила, що зможе користуватись набутими навичками самодопомоги та надавати психологічну допомогу своїм рідним, друзям та колегам.

Жінка В є дружиною загиблого, 46 р., за проведеним скринінгом 16.01.18 на початку занять спостерігалась посттравматична симптоматика та високі показники ПТС, які по завершенню занять суттєво зменшились із 37 до 7 балів.

Жінка В

16.12.2017

17.02.2018

ПТСР

Симпт. інтрузії

Симпт. уникн.

Негат. д. і ем.

Надмір. реактив.

Симпт інтруз

Симпт. уникн.

Негат. д. і ем.

Надмір. реактив.

11

4

14

8

4

0

1

2

37

7

Адаптивність

17.02.2018

Поведінкова. регуляція

Комунікат. потенціал

Моральна нормативність.

26

9

6

Особистий адаптивний потенціал

41

За оцінкою ОАП станом на 17.02.18 по завершенню занять Жінка Б знаходилася на межі груп зниженої і задовільної адаптивності. За опитуванням змін якості життя під кінець занять помірно покращився її фізичний стан і значно покращилось психологічне самопочуття. Вона «стала адекватніше реагувати і скоріше відновлюватись». Помірно покращились стосунки із членами родини, «моя реакція на них змінилась». У результаті занять вона стала приділяти «більше уваги собі та стала більш терпимою до інших». Жінка В впевнено засвідчила свою здатність користуватись навичками самодопомоги, та надавати психологічну допомогу своїм рідним, а також по можливості друзям і колегам. Також вона висловила потребу у подальшій співпраці.

Таким чином, згідно результатів дослідження з’ясовано ефективність поєднання спільних зусиль громадських жіночих організацій м. Чернігова, державних навчальної та наукової установ у відновлені психологічного здоров’я членів сімей загиблих учасників АТО. Унаслідок засвоєння навчального курсу у жінок зменшились прояви симптомів ПТС, підвищилась їх адаптивність, вони набули навичок само- і взаємодопомоги, покращилась якість їх життя. Важливу роль у набутті позитивних результатів відіграв соціально-психологічний супровід з боку громадських жіночих організацій та дружніх до них навчально-наукових установ.

Ключові слова: громада, члени сімей загиблих учасників АТО, психологічна реабілітація, соціальний супровід.